Бесіда з батьками

Якщо дитина надто сором'язлива

Кожній людині притаманні певні індивідуальні особливості, причому деякі
з них допомагають індивіду «вписуватись» у суспільні взаємини, інші ж,
навпаки, заважають жити. Ці останні людина намагається «приборкати»
але не завжди їй це вдається.

Як розвинути самостійність у дитини?

Виховуємо в дитині самостійність

Правила для батьків

“Людина не може бути вільною,

 якщо вона не самостійна”.М.Монтессорі.

Правило 1. Визнання особи дитини і її недоторканності.

Відсутність свавілля в діях батька і матері.

Правило 2. Формування адекватної самооцінки.

Людина з низькою самооцінкою постійно залежить від чужої думки,

вважає себе недостатньою.

Формування самооцінки дитини залежить від оцінки її батьками,

оскільки в ранньому віці дитина ще не уміє оцінювати сама себе.

Правило 3. Залучати до сімейних справ. Можна проводити мінінараду

за участю всіх членів сім’ї, спільно планувати сімейні справи.

Правило 4. Розвивати силу волі дитини. Навчити проявляти

витривалість, сміливість, мужність, терпіння. Учити докладати

зусилля для досягнення мети.

Правило 5. Учити планувати. Складати план дій. Велику і складну

справу розбивати на ряд менших конкретних дій.

Правило 6. З малих років залучати до праці. Вимагати виконання

домашніх обов’язків, доручень. Можна налагодити домашнє

виробництво – навчання ремеслу, підвищення самооцінки, зближення

членів сім’ї.

Правило 7. Навчити спілкуватися з іншими дітьми, людьми. Модель

батьківської поведінки.

Правило 8. Формувати етичні якості: доброту, порядність, співчуття,

взаємодопомогу, відповідальність.

Тема: Україна.

Мета. Поглибити знання  учнів про нашу державу, продовжувати ознайомлювати із
національними символами   України, формувати національну свідомість школярів.
Розвивати пізнавальні інтереси, пам’ять, увагу. Виховувати любов до рідного краю, його
історичного минулого та сучасного.

Обладнання. Клас прибраний квітами, вишитими рушниками, на стінах портрети славетних
українців, плакати з символами України.

Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети.

Вчитель.
В усіх людей – одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Розкішна їм своя  пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас людей,- без Батьківщини.
Про яку святиню йдеться у вірші?
А хто ми є за національністю?

Бесіда «Вчимося бути добрими людьми»

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду
віра

Людину відрізня від мавпи і
від звіра.

Хай оживає істина стара

Людина починається з добра!

Мета. Вчити дітей доброті, сприяти через ігри проявленню у них
позитивних якостей характеру, розвивати уявлення, творче та
логічне мислення, виховувати морально-етичні норми життя.

Тема.  Гарні та погані звички

     Мета: поглибити знання дітей про здоров’я; дати поняття про те, що від             здоров’я  кожного залежить майбутнє нації, всієї України. Розвивати бажання вести

         активний спосіб життя, дбати про свій фізичний і духовний розвиток. Виховувати інтерес до занять спортом, до ознайомлення з новинками літератури про здоровий спосіб життя.

 Тема. Гігієна

Мета: вчити дітей правильно ходити, сидіти, писати, стежити за поставою. Розвивати бажання бути здоровими і гарними. Виховувати бажання все робити правильно.

Матеріали: малюнки із зображенням дітей, які сидять і ходять правильно, і навпаки.

Культура поведінки учня

Мета. Виховувати культуру спілкування у повсякденному житті, моральні основи культури поведінки в колективі, культуру мовлення.

Обладнання. Іграшки-ласкавоньки, кольорові фішки, 2 листка (смужки)паперу, «У нас можна» і «Не можна», музичне оформлення.

Хід заняття

1.       Вступне слово вихователя.

Доброго дня, дорогі друзі!

Я привіталася з вами так, як роблю це кожного дня. Ви б, мабуть, дуже здивувалися, якби замість звичайного привітання почули: «Ви їли сьогодні?» чи «Ваша худоба здорова?». Але, виявляється, ці слова також вітання! Саме такими фразами обмінювалися при зустрічі мешканці стародавнього Китаю, Монголії, Єгипту. І це лише на перший погляд смішно. І справді, основою життя монгола - кочівника буда його череда. Здорова худоба – вистачає їжі, все гаразд. Загинула худоба від хвороби або нестачі кормів – голод, недуга, смерть.

      Ось і виходить – побажати здоров’я худобі, все одно, що побажати здоров’я самому господарю та його родині.

      Рухи, жести, якими з давніх-давен користуються люди різних країн під час вітання, ще різноманітніші. Декотрі вклонялися, інші падали навколішки і билися об землю лобом, треті – підносили руку до чола та серця, четверті – торкалися носами.

      Та й тепер подивіться навкруги. Ось пройдуть військові – віддають честь. Зустрінуться двоє чоловіків – потиснуть руки. А інші здалеку помахають один одному.  Жінки, які довго не бачилися, обнімуться, навіть поцілуються.

      Адже в поклоні, в коротких словах вітання закладений дуже глибокий зміст: «Я тебе бачу людино. Я тебе поважаю і хочу, щоб ти до мене добре ставилася. Я бажаю тобі здоров’я, миру, щастя, радості, добра.»

      Я тільки привіталася з вами: «Доброго дня, дорогі друзі, а який важливий зміст я вклала в ці прості слова!»

2. Запитання для бесіди:

ü  А які ви знаєте слова привітання?

ü  Як ви думаєте, що означають ці слова?

3. Бувальщина про слово «здраствуйте».

Ведуча.Лісовою дорогою йшли батько і маленький син. Навколо тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел і струмок жебонить у лісовій гущавині. Раптом  хлопчик побачив, як їм на зустріч іде бабуся з паличкою.

Батько.

- Коли ми зустрінемося з бабусею, скажемо їй слово «здрастуйте»,- попередив батько.

Син.

-           Для чого їй говорити це слово? – здивувався син. Адже ми зовсім  не знайомі.

Батько.

-А ось зустрінемося, скажемо їй «здрастуйте»тоді побачиш для чого. Ось і бабуся.

Батько.

-           Здрастуйте, - сказав батько.

Син.

- Здрастуйте, - сказала бабуся і усміхнулася.

І син здивувався. Сонце здавалося яскравіше. У верхів’ї дерев зашумів легкий вітерець, листя заграло, затріпотіло.  В кущах заспівали пташки – досі їх не було чути. На душі в хлопчика стало тепло і радісно.

-           Чому це так? – спитав син…

-           Чому це так? – запитую я у вас.

(Тому, що ми сказали людині «здрастуйте», і вона усміхнулася).

Слово «здрастуйте» (як і добрий день, доброго ранку) мають чудодійну силу: вони зближають людей, відкривають їхні душі. Бажати здоров’я, зичити добра – що може бути кращим у світі!

А зараз давайте пограємо в гру.

1.    Гра «Привітання»

Поверніться один до одного, привітайтеся один одному. Правда приємно!

– Хто скаже, що ви почуваєте, коли вам кажуть гарні, добрі слова, коли вам посміхаються?

– А з чим це відчуття можна порівняти? (з дотиком чогось теплого, м’якого, пухнастого, ніжного)

       2.«Ласкавонька»

Вихователь.

      А зараз я вас познайомлю з тим, хто викликає ніжний дотик, викликає добрі почуття. Це Ласкавонька. Подивіться – м’яка, пухнаста іграшка.

-           А  ви дарували комусь Ласкавоньку, казали гарні, добрі слова? Розкажіть. Зараз кожен з вас подарить ось цю ласкавеньку своєму товаришу і один одному скажіть щось дуже приємне. Я починаю: « Дімочка, мені дуже подобається, як ти гарно читаєш». (Діти передають іграшку).

   3.«Злі дотики»

Але й інші дотики – злі. Вони холодні, колючі.

-           Коли ви відчуваєте такі дотики (коли накричать, образять поганими словами).

-           Чи вас коли - небудь ображали?

-           А ви ображали кого-небудь? Погано це чи добре?

-           А що краще говорити добрі чи злі слова?

4.Гра «Зустріч з інопланетянином»

Уявіть ситуацію, що ви зустріли інопланетянина. Його мови ви не розумієте, він не розуміє вас. Як би ви показали йому ваші добрі наміри?

(Визначається найкращий співбесідник інопланетянина).

-           Отже, як ми можемо дізнатися, який настрій у людини? (Не тільки зі слів, а й виразу обличчя).

-           Ви пам’ятаєте, з чого ми починаємо нашу зустріч? (Ми привіталися).

-           Вміння правильно привітати людину – це лише одне з багатьох правил ввічливої культурної поведінки.

-           А звідки взялися правила поведінки?

1 правило «Шапку зніміть, коли в приміщення зайшли!»

Вихователь.

У будь який дім нині люди заходять без усяких побоювань. Але звичай знімати шапку, коли заходиш до кімнати, лишився. Знімаючи шапку ви показуєте господарям, що поважаєте дім, у який зайшли, поважаєте дім, у який зайшли, поважаєте людей, що живуть у ньому, вірите у їхню порядність, знаєте про добре ставлення до себе.

Ось ми зараз і перевіримо, чи добре визнаєте правила поведінки, чи чемні ви діти.

5.Увага! Гра-конкурс.

Клас поділений на 2 команди. Запитання дають по черзі кожній команді. За правильну відповідь члену команди дається кольорова фішка.

1.       Які слова називаються чарівними? Для чого вони існують?

2.       В дверях зіткнулися хлопчик і дівчинка. Що робити?

3.       В дверях зіткнулися старший учень і молодший. Як повестися?

4.       Чи можна замість слова «здрастуйте» говорити «привіт».

5.       Чи обов’язково вітатися, зайшовши до магазину, бібліотеку, будь-яке громадське місце?

6.       Як ви звертаєтеся у справах до директора школи?

7.       Як ім’я, по батькові прибиральниці, яка миє ваш клас?

8.       Розмовляють два вчителі. Учневі треба звернутися до одного з них. Як це чемно зробити?

9.       Хто вітається першим, якщо зустрілися хлопчик і дівчинка, старша людина чи молодша?

10.   В шкільному коридорі розмовляють вчителі. Серед них Павло побачив свою вчительку і, проходячи мимо, ввічливо сказав: «Доброго дня, Ольга Василівно!» Чи все він правильно зробив?

11.    Двоє учнів ідуть вулицею. Один з них вітається зі знайомим. Чи повинен привітатися другий учень, який його не знає?

12.    Андрій біжить по східцях, нічого не помічаючи. Ненароком він штовхнув однокласницю. Що потрібно далі зробити Андрійку?

Хто в нас отримав найбільшу кількість фішок. Молодці! Привітайте один одного оплесками.

      А зараз ми спробуємо скласти свої правила поведінки, яких би хотіли дотримуватися у себе в класі. Кожна команда складає свої правила і зараз ми почуємо, що ж «У нас можна», а чого «У нас не можна».

У нас можна

1.       Вітатися

2.       Звертатися на ім’я

3.       Усміхатися один одному

4.       Допомагати один одному

5.       Говорити тільки добрі слова

6.       Дружити

7.       Говорити тільки правду

У нас не можна

1.       Штовхатися

2.       Лаятися

3.       Ображати один одного

4.       Брати чужі речі

5.       Обманювати

6.       Битися

Хочеться вам побажати: дотримуйтесь цих правил, успіхів вам!

На цьому наше виховне заняття  завершується. І на прощання ми говоримо до побачення!

Хтось постукав тихо в клас.

Так, перерві ще не час, —

Тут підказує Галинка,

— Це, звичайно, фізхвилинка.

Фізкультхвилинки проводять сидячи за партою або стоячи біля неї
(потягування, рухи рук в сторони, вгору, до плечей, повороти тулуба, нахили тулуба,
присідання, стрибки на місці).

"Каченята"

Раз-два — всі пірнають,

Три, чотири — виринають,

П'ять, шість — на воді

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім — що є сили

Всі до берега поплили,

Дев'ять, десять — обтрусились

І за парти опустились.

"Гори Карпати"

Раз-два — піднімається гора,

Три, чотири — це круті гірські схили,

П'ять, шість — це орли дивний танець завели,

Сім, вісім — це смерічки похилилися до річки,

Дев'ять, десять — це вода з водоспаду витіка.

"Буратіно"

Буратіно потягнувся,

Раз — нагнувся, два — нагнувся,

Руки в сторону розвів —

Мабуть, ключик загубив.

А щоб ключик відшукати,

Треба нам навшпиньки встати.

"Зайченята"

Сірі зайчики маленькі

(Вушка є у них довгенькі)

В лісі грались, веселились, —

Працювати вже стомились.

А щоб добре працювати,

Треба трішки пострибати.

Відпочили, розім'ялись

Й до роботи знову взялись.

"Ходить білочка по лісі"

Ходить білочка по лісі, —

По високому, густому,

По зеленому, рясному.

В неї стежечок багато:

По землі і по деревах.

Справа стежечка — до зірки,

Зліва стежечка — до шишки,

Ззаду стежка — до горішка.

Діти ходять по кімнаті, простягають руки вперед, розводять в сторони,
слідкують поглядом, відводять руку у загадану сторону, слідкують поглядом,
повертаються назад, простягають руки вперед, слідкують поглядом.

"На зеленій галявині"

На зеленій галявині,

Де рясна трава,

Дзюркотить криниченька,

Чиста, лісова.

Нахили тулуба вперед, руки витягнуті вперед, слідкують поглядом за
витягнутими пальцями. Збирають ягоди: слідкують за рукою, присідають.

До води схиляються

Квіти запашні.

Камінці поблискують

В темній глибині.

Ми збирали ягоди,

Забрели сюди.

Відпочити в затишку сіли край води.

Ходять в лісі шелести,

дзюркотить вода —

Це казки криниченька

нам розповіда.

"Долоні"

• Де ваші долоні?

---  Тут-тут-тут!

А в долонях пальчики живуть.

Працювали пальчики — не лінувалися:

Ліпили, ліпили, малювали,

Будували, будували — зупинилися.

А потім, а потім, а потім стомилися.

Діти показують руки, складають в кулачки. Розкривають кулачки і показують пальчики в русі.
Імітують ліплення, будівництво. Повільно опускають руки на стіл.

"Ми теж умієм так"

Тік-так, тік-так, тік-так.

Наліво — раз, направо  — Ми теж умієм так!

Щоб стати схожим на орла

І налякать собак,

Розправив півень два крила... — Ми теж умієм так!

Іде ведмідь, шумить в кущах,

Спускається униз.

На двох ногах, на двох руках, — Ми теж умієм так.

Ці фізкультхвилинки можна проводити у різних вікових групах.

"Квіти"

Нехай вони цвітуть, ростуть,

Дітям радість несуть!

Діти лісом гуляли,

За природою спостерігали.

Вгору — на сонце —

подивились,

І промінчиками зігрілись.

Метелики літали,

Крильцями махали.

Дружно плеснімо: раз,

два, три, чотири, п'ять.

Треба нам букет зібрать.

Раз присіли, два присіли,

В руках дзвоники задзвонили.

Вправо дзвін: Дінь-дінь!

Вліво дзвін: Дінь-дінь!

На ніс сіла бджола.

Діти ходять по кімнаті.

Дивляться на сонце, рух "ліхтарики". Імітують метелика. Плещуть в долоні.
Присідають, імітують букет в руках. Нахилили тулуб вліво — вправо (з "букетом").
Показують пальцями і слідкують поглядом, як бджола летить і сідає на ніс.

"Зозуля"

(Діти присіли, імітують нерозкриті голівки квіточок).

Вихователь. Раз-два-три, виросли квіточки!

До сонця потягнулися високо,

Стало їм приємно і тепло!

Вітерець пролітав,

Гілочками похитав.

Вліво похитнулись —

Низько пригнулись.

Вправо похитнулись —

Низько пригнулись.

Вітерець, тікай!

Квіточки не ламай!

Діти повільно підносять руки вгору і розкривають долоні з розімкнутими пальцями,
імітуючи квіти. Тягнуться на пальчиках, дивляться вгору.
Дитина-"вітерець" пролітає серед дітей. Нахилили тулуб вліво, вправо, вперед.

Вітерець (тікає).

Облітала я лісок вздовж, ушир і навкосок.

Відпочила в холодку, на кленовому листку.

І росинок з тирличу напилася досхочу.

Діти йшли через лісок — подала їм голосок.

Налічила їм літа: двадцять, тридцять, аж до ста.

Щоб ні горя, ні біди, щоб росли як із води.

Махають руками в сторони, вперед, навкоси. Імітують пиття води. Ходьба по кімнаті.

Піднімаються на носки, руки вгору, дивляться на них.

"На морі"

Хвилі бавляться та б'ються,

Наче неслухи-хлоп'ята.

І стрибають, і сміються:

Вітер їм лоскоче п'яти.

Вгору, вниз і знову вгору

Підганяє дужий вітер.

Розгойдав він ціле море —

Як же хвилям не радіти!

Роблять хвильові рухи руками перед собою, зліва направо і навпаки. Стрибають.

Руки вниз — вгору, очима слідкують за рухами. Розводять руки в сторони, усміхаються.

"Кленові листочки"

Пальцем показують рух дощика. Руки в сторони, присідають, імітують збирання листочків.
Роблять ліхтарики.

Осінь, осінь... Лист жовтіє,

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з клена листя.

Діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають.

Наче човники, рікою

їх пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті,

Червонясті, золотисті.

Кружляють.