Хтось постукав тихо в клас.

Так, перерві ще не час, —

Тут підказує Галинка,

— Це, звичайно, фізхвилинка.

Фізкультхвилинки проводять сидячи за партою або стоячи біля неї
(потягування, рухи рук в сторони, вгору, до плечей, повороти тулуба, нахили тулуба,
присідання, стрибки на місці).

"Каченята"

Раз-два — всі пірнають,

Три, чотири — виринають,

П'ять, шість — на воді

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім — що є сили

Всі до берега поплили,

Дев'ять, десять — обтрусились

І за парти опустились.

"Гори Карпати"

Раз-два — піднімається гора,

Три, чотири — це круті гірські схили,

П'ять, шість — це орли дивний танець завели,

Сім, вісім — це смерічки похилилися до річки,

Дев'ять, десять — це вода з водоспаду витіка.

"Буратіно"

Буратіно потягнувся,

Раз — нагнувся, два — нагнувся,

Руки в сторону розвів —

Мабуть, ключик загубив.

А щоб ключик відшукати,

Треба нам навшпиньки встати.

"Зайченята"

Сірі зайчики маленькі

(Вушка є у них довгенькі)

В лісі грались, веселились, —

Працювати вже стомились.

А щоб добре працювати,

Треба трішки пострибати.

Відпочили, розім'ялись

Й до роботи знову взялись.

"Ходить білочка по лісі"

Ходить білочка по лісі, —

По високому, густому,

По зеленому, рясному.

В неї стежечок багато:

По землі і по деревах.

Справа стежечка — до зірки,

Зліва стежечка — до шишки,

Ззаду стежка — до горішка.

Діти ходять по кімнаті, простягають руки вперед, розводять в сторони,
слідкують поглядом, відводять руку у загадану сторону, слідкують поглядом,
повертаються назад, простягають руки вперед, слідкують поглядом.

"На зеленій галявині"

На зеленій галявині,

Де рясна трава,

Дзюркотить криниченька,

Чиста, лісова.

Нахили тулуба вперед, руки витягнуті вперед, слідкують поглядом за
витягнутими пальцями. Збирають ягоди: слідкують за рукою, присідають.

До води схиляються

Квіти запашні.

Камінці поблискують

В темній глибині.

Ми збирали ягоди,

Забрели сюди.

Відпочити в затишку сіли край води.

Ходять в лісі шелести,

дзюркотить вода —

Це казки криниченька

нам розповіда.

"Долоні"

• Де ваші долоні?

---  Тут-тут-тут!

А в долонях пальчики живуть.

Працювали пальчики — не лінувалися:

Ліпили, ліпили, малювали,

Будували, будували — зупинилися.

А потім, а потім, а потім стомилися.

Діти показують руки, складають в кулачки. Розкривають кулачки і показують пальчики в русі.
Імітують ліплення, будівництво. Повільно опускають руки на стіл.

"Ми теж умієм так"

Тік-так, тік-так, тік-так.

Наліво — раз, направо  — Ми теж умієм так!

Щоб стати схожим на орла

І налякать собак,

Розправив півень два крила... — Ми теж умієм так!

Іде ведмідь, шумить в кущах,

Спускається униз.

На двох ногах, на двох руках, — Ми теж умієм так.

Ці фізкультхвилинки можна проводити у різних вікових групах.

"Квіти"

Нехай вони цвітуть, ростуть,

Дітям радість несуть!

Діти лісом гуляли,

За природою спостерігали.

Вгору — на сонце —

подивились,

І промінчиками зігрілись.

Метелики літали,

Крильцями махали.

Дружно плеснімо: раз,

два, три, чотири, п'ять.

Треба нам букет зібрать.

Раз присіли, два присіли,

В руках дзвоники задзвонили.

Вправо дзвін: Дінь-дінь!

Вліво дзвін: Дінь-дінь!

На ніс сіла бджола.

Діти ходять по кімнаті.

Дивляться на сонце, рух "ліхтарики". Імітують метелика. Плещуть в долоні.
Присідають, імітують букет в руках. Нахилили тулуб вліво — вправо (з "букетом").
Показують пальцями і слідкують поглядом, як бджола летить і сідає на ніс.

"Зозуля"

(Діти присіли, імітують нерозкриті голівки квіточок).

Вихователь. Раз-два-три, виросли квіточки!

До сонця потягнулися високо,

Стало їм приємно і тепло!

Вітерець пролітав,

Гілочками похитав.

Вліво похитнулись —

Низько пригнулись.

Вправо похитнулись —

Низько пригнулись.

Вітерець, тікай!

Квіточки не ламай!

Діти повільно підносять руки вгору і розкривають долоні з розімкнутими пальцями,
імітуючи квіти. Тягнуться на пальчиках, дивляться вгору.
Дитина-"вітерець" пролітає серед дітей. Нахилили тулуб вліво, вправо, вперед.

Вітерець (тікає).

Облітала я лісок вздовж, ушир і навкосок.

Відпочила в холодку, на кленовому листку.

І росинок з тирличу напилася досхочу.

Діти йшли через лісок — подала їм голосок.

Налічила їм літа: двадцять, тридцять, аж до ста.

Щоб ні горя, ні біди, щоб росли як із води.

Махають руками в сторони, вперед, навкоси. Імітують пиття води. Ходьба по кімнаті.

Піднімаються на носки, руки вгору, дивляться на них.

"На морі"

Хвилі бавляться та б'ються,

Наче неслухи-хлоп'ята.

І стрибають, і сміються:

Вітер їм лоскоче п'яти.

Вгору, вниз і знову вгору

Підганяє дужий вітер.

Розгойдав він ціле море —

Як же хвилям не радіти!

Роблять хвильові рухи руками перед собою, зліва направо і навпаки. Стрибають.

Руки вниз — вгору, очима слідкують за рухами. Розводять руки в сторони, усміхаються.

"Кленові листочки"

Пальцем показують рух дощика. Руки в сторони, присідають, імітують збирання листочків.
Роблять ліхтарики.

Осінь, осінь... Лист жовтіє,

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з клена листя.

Діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають.

Наче човники, рікою

їх пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті,

Червонясті, золотисті.

Кружляють.